Середа, 18.09.2019, 17:26
НВК "Балтська ЗОШ І-ІІІ ст. №2 - гімназія"
















Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 10
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Методичні рекомендації викладання історії у 2016/2017 навчальному році

Історія

У 2016/2017 навчальному році одночасно будуть чинними дві  програми для учнів  5 класів: «Історія України. Вступ до історії» (К.:  Перун, 2005) та  «Історія України (Вступ до  історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013). Загальноосвітні навчальні заклади, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що створені у відповідності з даною програмою та схвалені до використання Міністерством освіти та науки. Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а для учнів 7  -8 класів  - оновлена програма.  Учні 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К.,  Перун, 2005), із пізніше внесеними до неї змінами. Програму розміщено на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України. В основі вивчення історії є поєднання проблемно-тематичного, хронологічного, цивілізаційного та культурологічного принципів. Навчальні програми з історії України та всесвітньої історії для учнів 8 класів, що набувають чинності у 2016/2017 навчальному році і створені у відповідності з нею підручники, відповідають сучасним вимогам до навчання історії, сприяють формуванню історичного мислення, що дозволяє учням самостійно тлумачити факти та події, використовувати історичні документи та карти, робити власні висновки та узагальнення. XVI-XVIII ст. – надзвичайно важливий період історії України, особливо актуалізований нашою сучасністю, що вимагає дуже відповідального, об’єктивного і зрозумілого дітям даного шкільного віку підходу до висвітлення процесів, явищ, подій, до оцінки історичних постатей того часу. Звертаємо увагу на дві основні обставини, що впливають на значимість освоєння знань з історії України вказаного періоду: а) «зацикленість» основних історичних явищ в рамках XVI- XVIІІ ст. (виникнення Запорозької Січі і реєстрового козацтва як збройної сили українського народу та ідеалу демократичного устрою суспільства і ліквідація Січі наприкінці XVIІІ ст.; визрівання передумов, виникнення, вдосконалення Української козацької держави – Гетьманщини і її ліквідація імперією; заселення Слобожанщини переважно українцями у XVI – середині XVIІІ ст., формування там полково-сотенного устрою і його знищення у другій половині XVIІІ ст. тощо); б) більшість раніше ординарних сюжетів XVI – XVIІІ ст. сьогодні об’єктивно набули ознак витоків (пояснення) деяких сучасних проблем в житті держави і відносин у суспільстві (як-от: історія заселення Донбасу, українсько-російські відносини від 1654 р. до кінця XVIІІ ст., обставини утвердження на українських землях московського патріархату, міжконфесійні суперечності всередині українського народу, офіційна заборона діловодства українською мовою, українсько-кримські відносини тощо).

Акцент переноситься із питань соціально-економічного розвитку і антифеодальних народних повстань на історію політичну і воєнно-політичну, висвітлення заселення та господарського освоєння Середнього і Нижнього Подніпров’я, Півдня України та Слобожанщини. Велика увага приділена історії формування козацтва як державотворчого чинника, а також розвитку культури як єдиного процесу на всіх українських землях з її регіональними особливостями, незважаючи на «розшматованість» українських земель між різними державами. Фактичний матеріал засвідчує, що мова, віра і культура були найважливішими чинниками єднання різних частин українських земель і збереження українського народу як етнічної одиниці. Вперше окремі сторінки історії України складають сюжети з історії кримських татар, фрагменти якої раніше могли згадуватися лише в негативному значенні. Важливо також на конкретних історичних фактах показати зв'язок української історії з європейськими та світовими процесами (наприклад, Великими географічними відкриттями, реформаційним рухом, розвитком культури тощо). Формування сучасної української політичної нації також потребує звертати увагу й на представників інших народів, які у XVI–XVІІI ст. проживали на території України і робили свій внесок у її історію і культуру. Особливо можливо і доцільно реалізувати це на уроках за темою «Історія рідного краю». Слід уникати гасел, а спокійно і толерантно розглядати факти (зокрема, в питаннях релігійного життя, міжнаціональних відносин). Патріотизм формують не гасла, а історичні факти і діяння людей. Необхідно якомога частіше звертатися до вміщених у підручнику документів (а, за можливості, й інших публікацій) як свідків історії,   використовувати на уроках ілюстрації як доповнення до тексту відповідного параграфу. Восьмикласники розпочинають вивчення історії Нового часу – від Великих географічних відкриттів до Великої французької революції 1789 р. Одним із завдань курсу всесвітньої історії є виховання в учнів стійкого інтересу,  поваги до історії людства та культури, розуміння проблем  сучасності крізь призму історії Нового часу.  Учні познайомляться з характерними рисами цього періоду:  зустріч цивілізацій, особливості ментальності людини XVI-XVIII ст.; зародження та розвиток капіталізму та його переваги над середньовічним суспільно-економічним устроєм;  причини революцій та реформи як альтернативний шлях розвитку суспільства і держави;  міжнародні конфлікти та війни; особливості релігійно-духовного життя європейців; найважливіші досягнення світової науки, культури та їх вплив на розвиток людської особистості; зміни в повсякденному житті людей. Школярі повинні навчитися загальним принципам постановки та вирішення пізнавальних проблем,  досліджувати історичні джерела. Порівняно із Середніми віками, документальна база історії Нового часу є значно ширшою. Художні шедеври є окремим комплексом історичних джерел, які мають щонайбільше використовуватися при вивченні всесвітньої історії в 8 класі. Учні вчаться виявляти передумови та причини, пояснювати факти та порівнювати різні позиції, висловлювати при цьому власні судження. Варто ширше використовувати не лише джерела, вміщені в підручниках, а й додаткові джерела інформації. З огляду на пізнавальні та вікові можливості учнів 8 класу, рекомендується якнайширше заохочення їх до самостійної роботи, власних творчих пошуків, розвитку аналітичних здібностей. Зазначені особливості змістовного наповнення історії України та всесвітньої історії обумовлюють і деякі поради дидактичного характеру. По-перше необхідно прагнути допомогти учневі зрозуміти зміст кожної теми, хоча деякі з них мають продовження в наступних параграфах. Практика свідчить, що захоплення тестами у поєднанні з можливостями Інтернету, який є у ґаджетах кожного учня, негативно впливає на здатність логічно мислити, знаходити зв’язки між явищами і подіями, тим більше розуміти тенденції та процеси. У цій логіці дати, події, історичні особи мають бути лише віхами, які позначають розвиток і наслідки.  Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників: атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події. Важливою складовою неоголошеної Російською Федерацією “гібридної війни” є маніпулювання національною пам’яттю українського народу. Тому ще актуальнішою  є  відновлення та збереження історичної пам’яті, формування національної ідентичності та відродження інтересу до історії України, її культури, традицій і звичаїв. Загальнонаціональні історичні події, які сталися на території держави та закарбувалися в пам’яті багатьох поколінь, мають стати об’єднуючим чинником нації. Адже зі спільного розуміння минулого виростає спільна проекція майбутнього, що вкладається у формулу: “Немає пам’яті – немає ідентичності. Немає ідентичності – немає нації”. Основним стратегічним ресурсом консолідації нації є освіта, зокрема – історична. Шкільний курс історії України має найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою приналежність до Українського народу та сучасної європейської цивілізації; необхідність збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин. Саме тому було створено нову редакцію програми з історії України, в основу якої покладено новітні досягнення історичної науки, особливості державотворення й закономірності формування української нації у рамках історії України  ХХ – початку ХХІ ст. Акценти зроблено на  тяглості українських державотворчих традицій; постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність, відновленні, збереженні й популяризації особливостей розвитку й традицій української культури тощо. Нова редакція програм з історії України та всесвітньої історії  розміщені на web - cайті Міністерства.  Академічний рівень та рівень стандарту: програми «Історія України. 10-11 класи»  (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю: програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень). Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 - 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)».  Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахована на 3 тижневі години (105 годин на рік). Вищеназвані програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України. Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Голодомор, Голокост, українсько-польський конфлікт та Волинська трагедія, депортація кримсько-татарського народу. Вивчення цих історичних подій та явищ на основі сучасної методології має великий освітній та виховний потенціал.Для проведення уроків пам’яті, роботи на факультативних заняттях, у позашкільних заходах допускається використовування додаткової навчально-методичної літератури, яку вчителі можуть безкоштовно отримати через замовлення до Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», який співпрацює з Міністерством освіти і науки України (вибрати потрібні вам книжки ви можете на сайті http://tkuma.dp.ua/ у розділі «Публікації»; замовити літературу можна також, написавши на електронну адресу library@tkuma.com або звернувшись за телефоном +38 056 717 7012). Навчально-методична література, що пропонується, рекомендована до використання в навчальному процесі та отримала відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Аналіз роботи методичного об’єднання вчителів історії та правознавства за 2015-2016навч.рік

    У 2015-2016  навчальному році вчителі історії та правознавства користувались у своїй роботі положеннями Закону про освіту, нормативними документами Міністерства науки та освіти України.

         Реалізуючи виконання проблеми «Розвиток життєво творчого потенціалу особистості в умовах соціалізації навчально-виховного процесу сучасного інноваційного навчального закладу» проводили педагогічні читання, засідання круглого столу  на яких розглядались теоретичні питання та методичні рекомендації щодо вивчення історії та правознавства в школі. Під час проведення уроків ефективно використовувались новітні інтерактивні методи навчання.

       Вчителями історії та правознавства вивчались і впроваджувались на уроках інформаційно-комунікаційні технології, а саме – програми Microsoft Power Point. Ця програма дає вчителеві необмежені можливості використовувати комп’ютерні технології для творчості, використовувати інформації в будь-якій формі подання.

     З метою реалізації профільної освіти в школі працювали факультативи з   історії України «Визначні постаті України» в 10-х та 11-х класах. На засідання МО вчителів історії та правознавства обговорювались методичні рекомендації щодо роботи  факультативів з історії України та визначали пріоритетні напрямки роботи.

                      У 2015-2016 навчальному році проведено апробацію О.І Пометун, І.А.Костюк,  Ю.Б.Малієнко  Історія України (Вступ до історії), м.Київ, «Освіта», 2013 р.

В апробації були задіяні учні та батьки 5-х класів. Результати апробації показали,  що навчальний матеріал підручника відповідає вимогам програми, викладений у логічній послідовності, являє цілісну систему з урахуванням міжпредметних зв’язків, з відповідними висновками, творчими завданнями для застосування, самоперевірки й узагальнення знань. Використовуються загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, порівняння і класифікація, систематизація і узагальнення.

       Підсумки ЗНО та ДПА показали достатньо високий  рівень знань учнів.

Багато уваги приділялось роботі з обдарованими дітьми, які приймали участь в предметних олімпіадах та конкурсах та зайняли призові місця:

рік

ПІП

клас

МАН, олімпіади, конкурси

Вчитель

Районний тур

Обласний тур

2015-2016

Ватуля Аліна

8

олампіада

Настечин С.Д.

І місце

ІІІ місце

 

Задерей Іван

8

олімпіада

Настечин С.Д.

ІІІ місце

-

 

Аністратенко Яна

9

олімпіада

Гонтар Л.О.

І місце

участь

 

Струтинська Катерина

10

олімпіада

Настечин С.Д.

І місце

участь

 

Агеєв Микита

11

олімпіада

Гонтар Л.О.

І місце

участь

 

Гранатир Діана

11

олімпіада

Гонтар Л.О.

-

 

 

Калініна Ліза

11

конкурс

Гонтар Л.О.

ІІІ місце

ІІІ місце

На 2016-2017 навчальний рік в роботі МО залишаються актуальними такі завдання:

підвищення рівня науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу на основі проведення і аналізу моніторингових досліджень;

впровадження інноваційних навчально-виховних технологій у практичну діяльність навчальних закладів району;

систематичне впровадження педагогіки толерантності, формування гуманних відносин між учителями, учнями та батьками;

забезпечення та впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес;

забезпечення кабінетів технологічним обладнанням, навчально- методичними посібниками;

продовжувати індивідуальну роботу з учнями для підготовки до інтелектуальних змагань, організовувати відбірково-тренувальні збори для учасників обласних інтелектуальних змагань.

з метою підвищення професійної компетентності вчителів проводити обмін досвідом з питань підготовки учнів до інтелектуальних змагань, налагодити співпрацю з науковими співробітниками вищих навчальних закладів.

під час проведення уроків історії організовувати роботу учнів з текстовими та візуальними джерелами, систематично використовувати історичну карту.

вчити учнів методам та засобам розв’язування проблемних питань, аргументації власної точки зору.

приділяти увагу формуванню в учнів просторової, логічної та аксіологічної компетентностей.

Характеристика кадрів

ПІП

Освіта

Пед.

стаж

Стаж

роботи

сш №2

Навчальне

навантаження

Підвищення

кваліфікації

Тема

самоосвіти

Атестація

Заохочення

1.

Гонтар Лариса

Олексіївна

Вища, Вінницький педінститут

25 р.

(28 р. заг.)

18 р.

24год.

Курси, 2016р.

Використання ІКТ на уроках історії як домінанта креативної освіти

2012 р.,

Вища категорія

Старший вчитель

Грамоти РВО

Грамоти ОВО,

Грамота

МОН України

2.

Лєкар

Анатолій

Михайлович

Вища,

Одеський університет

ім. Мечнікова

20р.

 8р.

     5 год.

Курси,

     2013  р.

Впровадження відновного підходу в систему середньої освіти.

20    р.,

Вища категорія

Вчитель -методист

Грамота ОВО,

Диплом ОВО ІІ ст.

3.

Настечин

Сергій

Дмитрович

ОДУ ім..Мечникова

22 р.

8р.

     19  год.

Курси,  

 2014  р.

Активізація пізнавальної активності учнів на уроках історії через впровадження інтерактивних технологій

2010р.,

 Вища категорія

Грамоти РВО

Грамоти ОВО

Вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду

  1. Гузик Н.В., вчителя історії м. Южного «Поєднання активних та інтерактивних технологій пізнавальної діяльності учнів».
  2. Лєкар А.М., вчитель історії та правознавства «Впровадження відновного підходу в системі середньої освіти»

Заходи по вивченню і підвищенню рівня знань і навичок учнів

  1. Конкретизувати освітні та розвивальні цілі у планах-конспектах уроків, чітко сформулювавши їх як очікувальні результати.
  2. Створювати систему оцінювання та моніторингу навчальних досягнень учнів від комплексу завдань, спрямованих на визначення рівня знань і сформованості певних умінь під час безпосереднього вивчення учнем навчального матеріалу, до завдань повторювально-узагальнюючих уроків.
  3. Опрацювати :
  • удосконалені МОН критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (Наказ МОН від 05.05.08 р. №371), котрі надруковані в інформаційному збірнику МОН України №13-15, 2008р.
  • Про затвердження галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти . МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ м. Київ 14.08.2013 р. № 1176                                                                         
  • Програму 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи” (Київ. “Перун”, 2005р.)
  • Програму “Історія України. Всесвітня історія” 5-11кл. (Київ, “Шкільний світ”, 2001р.)
  • Нову редакцію програми з історії України та всесвітньої історії затвердженої колегією МОН України від 26 лютого 2009р.
  • Історія. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Наказ МОНМСУ від 06.06.2012 № 664

ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ ШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА

Місяць

Що проводиться

Хто готує

вересень

1.            Вивчення змісту програм і нормативних документів 3 історії. Аналіз нової навчальної програми з історії 8 кл.

     2.     Аналіз „ Про організацію навчально-виховного процесу в 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів
і вивчення базових дисциплін в основній школі "

3.        Робота з обдарованими дітьми. Про підготовку обдарованих дітей до участі в олімпіадах та турнірах, шляхи удосконалення .

4.        Планування роботи на 2016-2017 н.р. у відповідності з новою єдиною науково-методичною темою.

5.      Огляд новинок методичної літератури.

6.      Організація роботи з невстигаючими

Гонтар. Л.О.

 

 Настечин С.Д.

Настечин С.Д..

Гонтар. Л.О

жовтень -листопад

І. Педагогічні читання „ Методичні засоби підвищення ефективності уроків" .

1.        Вплив ЗНО на викладання історії в школі.

2.       Використання ІКТ  на уроках історії

3.      Проектна діяльність на уроках історії

ІІ. Організація і проведення предметних олімпіад.

III.        Підготовка до ЗНО з історії України
(вивчення методичних рекомендацій)

IV.           Методичні рекомендації щодо роботи
факультативів з історії України

 

 

Настечин С.Д.

Гонтар Л.О..

Лєкар А.М.

Вчителі історії та правознавства

 

Гонтар Л.О.

Січень -лютий

 

І. Круглий стіл  «Інноваційні технології на уроках історії"

      1. Використання ІКТ на уроках історії як домінанта креативної освіти.

     2. Практичні заняття з історії як засіб розвитку критичного мислення дослідницьких навичок учнів.

ІІ. Про проведення тижня історії в школі

ІІІ. Підготовка до участі в обласних предметних олімпіадах та конкурсах

IV. Аналіз моніторингових зрізів та директорських контрольних робіт

Гонтар Л.О.

Гонтар Л.О.

Настечин С.Д.

Гонтар Л.О.

Квітень - травень

1. Підготовка учнів до ДПА, ЗНО.

2. Аналіз якості знань з історії та правознавства.

3. Аналіз роботи за рік, планування роботи на наступний навчальний рік.

3.1 Аналіз роботи МО з питання реалізації методичної проблеми.

3.2  Результативність районних та обласних олімпіад, конкурсів.

4. Підготовка до інтелектуальних змагань з історії.

Гонтар Л.О.

Настечин С.Д.

Гонтар Л.О.

Настечин С.Д.

Гонтар Л.О.

Вчителі історії

Організація роботи

з молодими спеціалістами

1. Складання індивідуального плану роботи мо­лодого вчителя з урахуванням його потреб і можли­востей.

2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів із їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз.

4. Спільне складання календарно-тематичних планів. конспектів уроків.

5.  Допомога молодому вчителю у розробці уроків, позакласних заходів.

6.  Надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти.

7.  Ознайомлення молодого вчителя з науково-по­пулярною літературою.

8.  Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів.

9.  Допомога у роботі з «важкими» дітьми та їх сім’ями.

10.  Залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.

Інформація, з якою треба ознайомити молодого вчителя

1.  Планування роботи вчителя.

2.  Методика вивчення навчальних програм, пояс­нювальних записок.

3.  Ведення шкільної документації.

4.  Дидактичні, психологічні та санітарно-гігієніч­ні вимоги до уроку.

5.  Сучасні технології всіх видів навчальної діяль­ності.

6.  Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів.

7.  Методи контролю знань учнів, вимоги до пе­ревірки зошитів, забезпечення виконання єдиного орфографічного режиму в школі.

8.  Методика організації індивідуальної роботи в школі.

9.  Використання навчального кабінету в процесі підготовки та проведення уроку.

10.  Методика організації позакласної роботи з учнями.

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Copyright MyCorp © 2019
    uCoz